Маломобільні групи населення – хто це?
158610 ПЕРЕГЛЯДІВ
Часто в громадських місцях можна стати свідком нетерпимості до людей з ознаками маломобільності. Причинами цього переважно є непристосованість суспільства і середовища. Наприклад, можна помітити роздратування, викликане тим, що люди з обмеженою мобільністю затримують транспорт або створюють певні незручності.
Відтак, маломобільними в тій чи іншій мірі може вважатися від 30 до 50 відсотків українців. До маломобільних груп відносяться особи, які відчувають труднощі при самостійному пересуванні, одержанні послуг, сприйнятті необхідної інформації або при орієнтуванні в просторі. До маломобільних груп населення належать:
- вагітні жінки;
- діти до 7-ми років;
- особи, які супроводжують малолітніх дітей;
- люди поважного віку;
- люди з інвалідністю;
- люди з постійними та/або тимчасовими функціональними порушеннями (фізичними, сенсорними, психічними, розумовими);
- люди які отримали тимчасову травму або хворіють;
- люди з нестандартними розмірами тіла: значно більшою або меншою за середню масою тіла, низького чи зависокого зросту;
- люди, які протягом певного часу можуть бути неуважними (приміром під впливом стресу).
Щоб краще зрозуміти хто такі маломобільні групи населення, слід проаналізувати їх основні спільні ознаки:
Труднощі при переміщені
Функціональні порушення, зокрема зору, слуху, опорно-рухового апарату, вимагають застосування допоміжних засобів що ускладнює пересування. Погане самопочуття, хворобливий стан, стрес призводить до того, що людина стає неуважною. Також труднощі в пересуванні відчувають вагітні жінки на останніх місяцях вагітності, ті, хто супроводжує маленьких дітей. Незручне взуття, високі та тонкі підбори також можуть бути причиною труднощів у переміщенні.
Необхідність соціальної підтримки
Маломобільні групи населення є вразливішими у порівнянні з іншими людьми, адже складнощі, які вони відчувають у зв'язку із своїм станом та незручним середовищем, дуже часто роблять їх залежними від допомоги або терпимості оточуючих. Саме тому, все має бути організовано таким чином, щоб забезпечити умови для незалежного користування всіма.
Цього року органи державної та місцевої влади в Україні будуватимуть свою роботу на засадах безбар’єрності, передбаченою Національною стратегією зі створення безбар’єрного простору.
Безбар’єрність в нашій країні має стати суспільною нормою, а маломобільні громадяни повинні отримати можливість повною мірою реалізувати себе у роботі, навчанні, розвитку, суспільному та політичному житті.
Безбар`єрність стосується кожного!
