Звернення Президента до членів Палати представників і Сенату Генеральних Штатів Нідерландів
«Нідерланди захищають свободу, захищають верховенство права, захищають демократію, захищають Європу і наш із вами спосіб життя. Життя вільних людей. Але вільних не через неволю для когось іншого, а завдяки людським правам і повазі для всіх.
Було б логічно визначити інші речі, щодо яких зможемо підбити підсумки за рік. Речі, важливі як для України, так і для Нідерландів, усієї Європи та кожного у світі, хто цінує свободу й життя так само, як ми з вами. Три пункти.
Перший. Українці об’єднані прагненням перемоги. Але це не лише наше бажання відвоювати своє. І ми точно не хочемо взяти чуже. Ми хочемо знищити підлість, із якою прийшла держава-терорист. Санкції – так. Ізоляція Росії – так. Раціональний тиск на громадян Росії, щоб вони шукали, як змінити режим у своїй країні, – так. Вироки за терор – так. Універсальні норми для всіх юрисдикцій, щоб конфіскувати російські активи й використати їх для компенсації збитків від агресії, – так.
Другий пункт. Улітку цього року Європа матиме історичну можливість раз і назавжди перекрити кисень російському реваншизму. Липневий саміт НАТО – це той час і формат, який дає змогу усунути безпекову невизначеність у Європі. Україна має отримати рішення щодо алгоритму приєднання до Альянсу. Зрозуміло, що не можемо вступити в НАТО, поки триває війна. Але усунути безпекову невизначеність можна й треба зараз – це політичне рішення. Росія має побачити, що безпека України неминуче буде гарантована, щоб почати усвідомлювати себе, Росію, лише у власних кордонах.
І третій пункт. Оборона – це люди. Люди, які мають зброю. Що потужніша зброя й далекобійніший вогонь, то більше життів рятується від ворожих ударів. Справді цінувати життя та зберігати оборонні табу між союзниками, які повинні захищати життя, – це очевидна суперечність. Тож що довше зберігаються табу щодо зброї, то більше наших воїнів віддають життя, щоб витягнути оборону, коли зброя недостатньо потужна чи далекобійна й коли винищувачі Росії ефективніші, ніж літаки захисників Європи. Зараз усе це, на жаль, зберігається. Табу щодо зброї. Чи надовго? Залежить від усіх нас».
